УЧИТЕЛЬ…
Перед іменем твоїм дозволь
Смиренно стати на коліна.
На землі все тимчасово: руйнуються будинки, міліють річки, висихають дерева, вмирають люди, тварини… Тільки Учитель завжди залишається. Саме вчитель — ратай, сівач і садівник на нашій неозорій ниві суспільного буття, який вирощує зерна мудрості, справедливості, добра, людяності. Яким би не був життєвий шлях, яких би звершень не досягла людина, своїми професійними і моральними здобутками вона буде зобов’язана саме йому — ПЕДАГОГУ.
Це дуже добре розуміють учні Сіверського професійного ліцею.
Група 12 на чолі з майстром Стиранець Т. М. підготували до Дня вчителя чудове свято.
Після вересневого клопоту педпрацівників чекав затишний червоно-золотий жовтневий день, наше професійне свято. В цей день ми отримали радість від учнівських вітань, хвилювання від щирих слів подяки, а головне — відчули важливість і потрібність обраної професії.
Учні підготували концерт, стіннівки, виготовили медалі для нагородження викладачів, майстрів не абияк, а за номінаціями «самий мудрий», «самий креативний», «самий вимогливий», «самий тактовний» тощо.
А скільки було світла, тепла в їх очах, квітів — чарівних троянд.
Були запрошені і освітяни-ветерани, які присвятили свої кращі роки, сповнені молодої енергії та завзятості навчанню та вихованню не одного покоління молоді.
Свято вийшло не галасливим, а різнобарвним, сердечним.
На знак подяки учні вручили директору Стиранцю В. І. и всьому педколективу великий торт і побажали міцного здоров’я, наснаги в роботі, довголіття, натхнення й творчості для сучасної, розумної і доброї освіти.
Це дуже добре розуміють учні Сіверського професійного ліцею.
Група 12 на чолі з майстром Стиранець Т. М. підготували до Дня вчителя чудове свято.
Після вересневого клопоту педпрацівників чекав затишний червоно-золотий жовтневий день, наше професійне свято. В цей день ми отримали радість від учнівських вітань, хвилювання від щирих слів подяки, а головне — відчули важливість і потрібність обраної професії.
Учні підготували концерт, стіннівки, виготовили медалі для нагородження викладачів, майстрів не абияк, а за номінаціями «самий мудрий», «самий креативний», «самий вимогливий», «самий тактовний» тощо.
А скільки було світла, тепла в їх очах, квітів — чарівних троянд.
Були запрошені і освітяни-ветерани, які присвятили свої кращі роки, сповнені молодої енергії та завзятості навчанню та вихованню не одного покоління молоді.
Свято вийшло не галасливим, а різнобарвним, сердечним.
На знак подяки учні вручили директору Стиранцю В. І. и всьому педколективу великий торт і побажали міцного здоров’я, наснаги в роботі, довголіття, натхнення й творчості для сучасної, розумної і доброї освіти.
Г. Ф. Меценко
